Автор: Klodwig та Dein Preussen |Julchen von Lichtherz|
Бета: самосуд (с)
Фендом: Hetalia: Axis Powers
Персонажі:Всі потроху
Рейтинг:NC-17
Жанри: Екшн (action), Експеримент, Гумор, Пародія
Попередження:Нецензурна лексика, Смерть персонажа, OOC, Насилля
Розмір: Мініатюра
Статус: майже дописаний
Опис: От хто з Вас знає классику українського троллингу? А великого Леся Подерв’янськогота його «Павліка Морозова»??? Шукайте у ВК та слухайте. А поки - наша розповідь про те, як одна героїчна
Публікація на інших ресурсах: ЗАБОРОНЕНА!
Примітки автора: Описание:
Одного разу один автор дав другому автору покурить Подервянського. Ну і понеслась. Багато мата, пошлостєй і прочих кошерних вєсчєй, написаних відбірною Лесьовською мовою. Кому не нравицця - ідіть лісом, де масла дотрошки...
ПередмоваПередмова
У величезному залі Одеського оперного театру було людно. Повсюди штирчали камери, прожектори та інша різна техніка, що мусила б бути елементами спец ефектів. Завіса була опущена. За нею роздавались тріск, гуркіт та чиєсь зле гарчання у акомпанементі з розлюченим Колколкол. Але, після не менш розлюченого «Shut up, fucking shit!», усе стихло, а завіса почала повільно підійматися під перехресним світом прожекторів.
— Альфред Джонс представляє! – говорив хтось за кадром. – Епічний блокбастер з бюджетом у два мільярди доларів та трильйон нервових клітин! Хахаха! Найкращи спец ефекти та актори до вашої уваги! Отож! П’єса Леся Подерв’янського «Павлік Морозов»!
Коли затихли аплодисменти, той самий голос продовжив:
-В головних ролях! Павлiк Морозов – Людвіг Крауц! Сава Морозов – Франциск Бонфуа!Щукiн – Антонио Фернандес Кар'єдо! Пєлагєя Нилiвна – Ольга Ремезова! Павєл Власов – Пітер Кіркленд! Генерал Власов – Бервальд Оксештерна! Фiлiн – Гілберт Бальдшмідт! Учитель атеїзма – Торіс Лоринатіс! Альонушка i Іванушка – Наталія Арловська і Райвіс Галанте! Сфiнкс – Артур Кіркленд! Микола Островський – Іван Брагінський! Сука i Блядь – Фелікс Лукашевич та Елізабет Хедеварі! Клiмакс – Ротеріх Едельштейн!
— Стули пельку та починай, довбень американський! – долетів до глядачів злющий голос з за куліс. Ведучий закахикався та тут же заголосив:
— МИ ПОЧИНАЄМО!
Дія першаДія перша
Величний хвойний лiс з мхами, лiанами, ялинами i кедрами. Де-по-де до них самiтньо тулиться берiзка. Чути пiонерський горн. Через чащобу продирається пiонерський загiн. Сховавшись за сосною, на загiн зловiсно уха здоровенний Фiлiн.
Пруссія сидить на сосні. На шиї в нього пишне жабо з курячого пір'я.
Пруссія: Угу-угу-угу!
Німеччина, одягнений у шкіряні короткі шорти та білосніжну сорочку стомлено видихає та підходить то Литви, який трясеться при виді Гілберта із злющими очима та намазаними червоною помадою Польщі накладними іклами.
Німеччина: Я знаю, Це фашист угука на соснi. Склада вiн карти наших болотiв, Щоб переслати їх Гудерiану. *трохи в бік додає* Та здалася ваша клята тайга Швидкому Ґейнцу!?
Пруссія: Сам такий. Тьфу, Угу-угу-угу!
Литва: От падла! *увертається від шишки* Шкода, маузер свiй дома я забув.
Пруссія *іронічно*: Угу.
Німеччина: Узнать він хоче тайни піонерські, а потім побіжить i закладе Гудерiану всі секрети нашi. *коситься на брата та мало не регоче в голос*
Литва *набравши повітря в легені* Ти перебiльшуєш, Павлуша, як завжди. Скорiш за все ексгiбiцiонiст забрався на сосну….
Пруссія: ХТО?!
Німеччина: Стули пельку, Схід! *За кулісами миролюбиво помахав альбіносу краном Росія. Той швидко стулив дзьоба*
Литва: *набравшись мужності та все ще трухаючись усім тілом* Дiвчаток недозрiлих наших хоче вiн злякать з сосни зненацька видом хуя. Чого робити там фашисту, не пойму я.
Пруссія: Угу, блять.
Німеччина: Це знають ще у яслах малi дiти,
Що лучше перебдiть, нiж недобдiти.
Катаймо на сосну, стягнем його за яйця *Прус синіє*
І спитаєм документа. А як не покаже,
То почнемо пиздить. Ото натiшимся.
Я пиздити люблю - людей, також
Жiнок, курей, свиней, собак. Особєнно
Я кошенят люблю топити. Як приємно:
Сидиш собi спокiйно на вiдрi i палиш люльку,
А воно маленьке i дурне все тичеться у сраку.
Так хорошо, що пiсню заспiваєш.
А потiм їх лопатою порубиш на шматочки
Та й викинеш к хуям. Нєт, все-таки
Природу я люблю, i родiну, берьозку i рябiну
Люблю я куст ракiти над рiкой.
Пруссія: *з дерева, єхидно до крайньої міри* Край родной, навєк любімий,
Гдє ж найдьошь єщє такой, гестаповець хєров! Згадав солодкі часи?
Литва: От бачиш! Нашi там. А ти: Кругом шпiони.
Ето снайпєр, молодой боєц.
Німеччина *бере в руку здоровенну ломаку* А як шпiон - тогда йому пiздєц. *трохи вбік* Стули дзьоба, падлюка! А той ламакою й так в’їду! *Пруссія корчить пики та показує середній палець*
Німеччина гарчить, скрипить зубами та кида снаряд брату в голову, той пада з страшним стуком, як мiшок з говном.
Німеччина: *бере Пруссію за одну ногу та з легкістю підійма у повітря. Трясе їм трохи, впендюрюючи головою об сцену та передразнює Литву* Снайпєр, молодой боєц,
А как же! Прямо ворошиловський стрiлок.
На це «полонений» щось піздить єхидно на брата. Німеччина з розмаху пиздить важким пруссом об берiзку, якiй зовсiм недавно признавався в любвi. Берiзка ламається.
Литва: *розвертається до піонерів, що є збірною міст-столиць країн, що приймають участь*Дєті, Сєйчас ми всє хором плюнєм на цього Фiлiна! Раз-два-трі!
Дiти хором плюють i сразу ж запєвають весьолу пiсню про кузнєчiка. Обряд очищєнія на цьому заканчівається, i загiн, ламаючи на своєму путі дерева, суне в тайгу, залишаючи за собою дохлого Фiлiна, поламану берiзку, бички, консєрвнi банки i гандони.
М'якою тигристою ходою входить Генерал Власов, він же Швеція. На ньому красивi синi галiфе, шашка i папаха.
Швеція: *помічаючи Пруссію, що лежить мордою до землі та тихо матюкається. Бервальд починає говорити. Акцента майже не чутно, але він відчувається у ритмі мови* От, блядь! Таки, мудак, нарвавсь!
І знов я без связного залишився.
А йобаний Канарiс, мудозвон,
Пиздить в своїй єбучiй шифрограмi,
Що Фiлiну Залiзного Хреста присвоїв Фюрер,
Мабуть, вже посмертно.
*Швеція продовжує естафету Німеччини та підійма бідного прусса за ноги до гори*
Ну шо, падлюка, щє не охладєл?
Пруссія: *здуваючи куряче пір’я з обличчя та відкриваючи одне око* Нахуя мені ще? Ой..тобто..
Канарiс нє пiздєл?
Швеція *примурижуючись* Шоб ти сказивсь, ушастий долбойоб!
Так налякав, що я ледь не усрався
В свої красивi новi галiфе
І нову вєщь красiву чуть не спортив.
Докладивай мерщiй.
Пруссія: *плюючись пір'ям* Я узнав маршрути
Тих наглих пацанiв в коротких штанях,
Що об берiзку пиздили мене.
Вони iдуть на дальнiї болота,
В яких усяка водиться гидота.
Учитель атеїзму їх веде,
Щоб довести, що це все предрасудки,
Що чорт - це видумки, вампiри - п'янi шутки,
А привидєнія - бєсстиднi простітутки,
Якi за рубь залізуть в склєп сiмєйний.
Їм поїбать, що там жмури лежать,
Безнравственi подорви.
Так…падла! Відпусти на землю!
Швеція: *від душі гепнувши Пруссією об підлогу* Ну-ну, вже розпиздівсь,
Пташиний гуманiст,
Жан-Жак Руссо. А сам
Передавив i виїбав
Усе, що в лiсi меньш за тебе. *На це білобрисий, що вже встав на ноги, гордо посміхається та гладить себе по грудях*
Диви, яка пустиня навкруги:
Нi зайчика, нi мишки, нi бiлочки.
Пруссія: Зато Ержбета-сука…ой..тобто Зато гадюки єсть i кровожерна рись.
Жить стало лучше, стало вєсєлєє,
Тепер жить стало просто заєбiсь.
Швеція: *приосанившись* Ходiм, ушаста блядь, за цими мудаками.
Вони шукають те, чого нема,
Щоб довести, що його не iснує,
Так часто мiстики доведені до краю
Шуканням чорта думають, що раз його нема,
То нема i бога.
А пiсля цього сруть у алтарi i дароносицю.
Аж тут приходить чорт у синiх галiфе.
І саме час задуматись, що раз вiн появивсь,
То й бог десь рядом ходить.
Люди, люди, цi дурнi козли!
Як остопизділи менi мiстичнi блядi,
Обвiшанi восточною хуйнею,
Що перед тим як взяти хуй у рота
Повинна привести себе у резонанс
З ефiром свiтовим. Кiстлявi атеїстки,
Що лекцiї читають кугутам про Марс i iншу поєбєнь,
А кугути їбуть їх довгими сумними вечорами
Десь пiд коморою, а та тiки сопить,
А крикнути стiсняється, падлюка,
Бо з города приїхала, в костюмi,
І дулю накрутила в головi.
Совсєм не кайф їбать таку колоду безчуственну.
Та i клiкуши тоже хороши -
Стоять на цвинтарi, простягши загрiбайла,
А як не даш їм грошей, то сєйчас
Обматюкають i плюнуть на пальто,
Що i хiмчистка потiм не почистить.
Куди не кину оком стомленим -
Кругом хуйня. Заябують мене
Питання сучi. Що лучше: бездуховнiсть,
Розпатлана самиця злоєбуча,
Що верхи на скаженiм бугаї
Шаленим чвалом мчить в пампасах предранкових
У нiкуда; або духовнiсть смирна
Що перстами, покрученими от поліартрiту,
Показує нам, де дорога к храму. В храмi тiм
Залiзо ржаве лежить у рiзних позах
І гнила картопля. О, блядський смисл життя,
Якщо ти єсть!
Пруссія: *певно, він навів певні асоціації, бо реготав майже весь натхненний монолог Швеції*
Ти тоже розпиздівся на весь лiс, начальник.
Ну просто романтiзмом повiяло
І Байроном набзділо трохи.
Що ж ти не пiшов в поети,
А подавсь в шпiони?
Швеція: *захекавшись після монологу* Спр'в в т'му, mein lieber С'вушка,
Шо п'ти р'злiчн'ми стiх'ми
Н'м об'ясн'лі м'р.
Н' осн'вна здч'а в т'м i с'стоіт,
Щ'б м'р цей пєрєдєлалі шп'ни.
Пруссія: *мальок підохуївши* Логопьєд по тобі рида, сука!
З декоративного лісу лине голос України та звуки її грудей: Ау! Ау!
Швеція: То П'л'гєя, в'на у л'с… бл'ть. В'бщем, то П'л'гєя.
Америка (а Ви думали хто тут режисер?): *голос лунає з суфлерської ями* Сука! Нормально говори! Не зривай мені постанову!
Швеція: 'ди нах'р, з'бав в д'ску!
Пруссія підводить очі до неба та підіймає зі сцени шматок попизженної його тілом берізки. З усієї дурі вмазує Оксештерні по макітрі. До останнього повертається літературна вимова.
Швеція: Ну блять спасіба. То Пєлагєя,
Вона у лiс по ягоди пiшла,
Втiкла iз дома, щоб синок не пиздив.
Вiн їх обох пиздячить, маму й тата,
Хiба це жизнь - щодень приходить п'яний
І батька з матiр'ю халявами по пицi виховує.
Пруссія: *мрійливо* Та отруїти надо. *бачить пику злого Німеччини та злякано зойкає* Нє…нє надо.
Швеція: Ха! Його труїли ми не однократно..
З закулісся чутно прийливий голос Росії: І пиздили, й мали всім табором…Ой…я мовчу. Мовчу…
Швеція: *єхидно посміхаючись продовжує* Та вся отрута в його органiзмi
В мить перетворюється
На шмурдяк молдавський.
Гiвно, яке вiн їсть, у ту же мить
Утворюється бiлоснiжним салом.
Входить Пєлагєя Нилiвна, котра Україна, мать з великої букви, ум, чєсть i совiсть нашої епохи iз слiдами билої краси на лiце i тєлє.
Україна: *збивши прусса груддю, до Швеції* Мiй любчику, яка хуйова жизнь!
Хотiлося б, усе в пизду пославши,
Вдвох милуватися у банi на полицi
І вiничком любовно пиздитись
І сьорбати чайок. А замiсть цього
У тебе развєдка, Фiлiн, пiздобол Канарiс,
А у мене - мiй чоловiк, алкаш i бабнiк,
І два сини, епiчєскіх гєроя
Бодай би їх побили метастази!
Швеція: *дивлячись на «гордість» Незалежної* От якби Мазепа…*швідко мовкне, бо стає чутно тихе Колколкол*
Пруссія: *показавши шведу язика* Я знаю, храм стоїть серед болота,
А в храмi домовина на цепу.
Про це не знає жодная сволота,
Шо в домовинi тiй слiпий пророк живе,
Зовуть його Микола. *З острахом коситься на Росію, що стоїть майже на сцені* За життя
Хуйнi вiн рiзної навигрiбав довкола так дохуя,
Що свiтлий Аполон, якому поїбать обично
На страждання припизденого нашого народа,
Раптово зглянувся
І швидко ослiпив Миколу стрiлами,
Щоб той не бачив бiльш пiздоватiзму
І не страждав бєссмислєнно,
Як ми усi страждаєм. Ходiм до нього,
Вiн навчить нас волi Аполона i скаже,
як нам жити, бо нема нiякого терпiння.
Так дальше жить нiльзя! Скрiзь долбойоби!
Навiщо, мама, мудрая сова, мене ти народила!
*Пруссія від усієї щирої душі б'ється головою об сосну, сосна ламається.* Сука й блять! Вона ж мала бути бутафорська! *за сценою регіт Угорщини та Польщі*
Швеція: Ну-ну, main libber совушка, не плач,
Прийде Гудерiан i з ним дядько Канарiс,
Мiшок смачних засмажених мишей вони тобi подарять.
Пруссія: *тре лоба* Сам їх їж!
Чути страшне рипiння дерев. На галявину, ламаючи дерева, виходить Павєл Власов, котрий Сіленд, доровенний, схожий на Кiнг-Конга, мужик з сокирою на поясi. Сіленд пиздить себе обома руками в груди, якi iздають звуки, нiби в зонi пиздять по рельсу. Всi ховаються. Величність образа була досягнута завдяки американській техніці та величезному екрану за деревами.
Сіленд: *гарчить завдяки тим же ефектам* Мать! Мать! Мать!
Швеція: Ну, бля, пiздєц! Ось вам й Галівуд! Коли він став такий кремезний?
Україна: *мало не регочучи* Тихiше, бо як побачить,
То з'їсть усiх, а Фiлiном закусить.
Швеція: *з гордістю*
А всьо-такі синок на мене схож,
Його би в ПТУ чи в iнститута,
А так немає смисла нiкакого,
Що вiн пиздячить лiс i розриває
Навпiл шатунiв i греблi рве. Дiяльнiсть пиздувата.
Пруссія: *здогадався* Ха! Вiн лишняя людина!
Сіленд на екрані меланхолiйно лама об колiно вiковiчнi сосни. Раптово помiчає нашу компанiю i iздає страшне кiнг-конгiвське гарчання. Наляканi радіхони разом з жирною совою безпорадно бiгають між дерев i вiд жаху страшно кричать. Причому пiдступний швед-батько, вiдступаючи, заманює синка до оркестрової ями. Зi звуком скинутого з дзвiницi дзвона Сіленд валиться в яму на фаготи i контрабаси. Що цікаво, остання знаходиться у районі куліс.
Завіса. Кінець першої дії.